УКО́ЧУВАННЯ1 (ВКО́ЧУВАННЯ)
УКО́ЧУВАННЯ1 (ВКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. уко́чувати1 і уко́чуватися1. Для укочування грунту найкраще застосовувати причіпні котки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 152).
УКО́ЧУВАННЯ2 див. вко́чування1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 422.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
УКО́ЧУВАТИ1 (ВКО́ЧУВАТИ) →← УКО́ЧЕНИЙ1 (ВКО́ЧЕНИЙ)